неминучий

I
(про дію, подію, явище — якого не можна уникнути, відвернути), неодмінний; невідворотний, невідхильний, неусувний (про щось перев. небажане — якому не можна перешкодити здійснитися, реалізуватися); невблаганний, невмолимий (про щось дуже небажане — якого не можна стримати, який наближається, насувається незважаючи ні на що); певний (зі сл. "смерть", "кінець" і под.); фатальний, рокований (нібито наперед зумовлений, визначений для кого-н. обставинами, долею тощо й тому невідворотний)
II

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • неминучий — неминучий …   Орфографический словарь-справочник

  • неминучий — см. неизбежный Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. неминучий прил. • неизбежный • …   Словарь синонимов

  • НЕМИНУЧИЙ — НЕМИНУЧИЙ, неминучая, неминучее; неминуч, неминуча, неминуче (прост. и нар. поэт.). То же, что неминуемый. «Чует он беду неминучую.» Былина. «Неминучее дело под суд итти.» Салтыков Щедрин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • НЕМИНУЧИЙ — НЕМИНУЧИЙ, ая, ее (устар., обычно в народной словесности). Неминуемый, неизбежный. Гибель неминучая. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Неминучий — прил. нар. поэт. то же, что неминуемый Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • неминучий — неминучий, неминучая, неминучее, неминучие, неминучего, неминучей, неминучего, неминучих, неминучему, неминучей, неминучему, неминучим, неминучий, неминучую, неминучее, неминучие, неминучего, неминучую, неминучее, неминучих, неминучим, неминучей …   Формы слов

  • неминучий — немин учий …   Русский орфографический словарь

  • неминучий — Тв. немину/чим, Пр. о немину/чем …   Орфографический словарь русского языка

  • неминучий — а, е. 1) Якого не можна уникнути, обійти, обминути і т. ін., який обов язково має настати, відбутися і т. ін. || у знач. ім. немину/че, чого, с. Те, що обов язково має настати, відбутися і т. ін. || Який не викликає ніякого сумніву; явний,… …   Український тлумачний словник

  • неминучий — ая, ее; нуч, а, е. Нар. разг. = Неминуемый. Беда, гибель н ая. Н ее банкротство …   Энциклопедический словарь

  • неминучий — ая, ее; ну/ч, а, е., нар. разг. = неминуемый Беда, гибель н ая. Н ее банкротство …   Словарь многих выражений

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.